Month: Жовтень 2013
Чому варто прочитати книгу польського журналіста Маріуша Щигеля «Неділя, що відбулася у середу»?
Хоча на львівський Форум видавців я так і не доїхала, але купити там нову книжку зуміла. Це чергова збірка репортажів польського журналіста Маріуша Щигеля.
Літературний репортаж – жанр, який рідко можна зустріти в українських виданнях, але це така журналістика, яку хочеться читати. Автор намагається зрозуміти певні події і написати про це так, щоб воно було зрозумілим іншим. Для журналіста головними у його текстах є люди, адже на прикладі долі однієї людини, можна зобразити цілу систему.
Для кожного його дитячі роки є найщасливішими, тому про те, що у дев’яності жити було дуже важко, я не пам’ятаю, але про це і досі згадує моя мама. Вона часто розповідала про той період, коли ніхто не знав, що буде завтра, а на сніданок, обід і вечерю були пісний суп та смажена картопля. А десь там, у сусідній Польщі, люди живуть і горя не знають: їдять банани та ходять до «Макдональдсу». Ми жили дуже близько біля польського кордону, тому ті, кому вдавалося поїхати в омріяну Польщу, розповідали, як там все не так, як у нас.
Річниці моєї любові до «Океану» присвячується
Мені дуже пощастило, бо в мене було чудове дитинство і є справжні друзі.
Ми з моєю подругою Ірою завжди були творчими і часто вигадували собі нові захоплення. Ми плели з бісеру, шили лялькам одяг, влаштовували концерти, розводили рибок в акваріумах, писали книги рецептів і заводили пісенники. І хоча це лише маленька частина того всього, чим ми займалися, але до кожної справи ми підходили серйозно.
Саме період ведення пісеннику став для мене знаковим у формуванні музичних смаків. Як правило, зміст у наших пісенниках (у нас навіть зміст був) нічим не відрізнявся. Ми слухали однакову музику і любили одних і тих же виконавців. Винятком став лише гурт «Океан Ельзи». У своїх 11 років я не дуже розуміла глибокі тексти Вакарчука, але Ірі було вже 13 і вона записувала ті пісні у пісенник. Саме Іра навчила мене їх любити.
Якраз тоді вийшов тепер мій улюблений, а тоді знаковий альбом – «Суперсиметрія». Моя справжня любов до гурту «Океан Ельзи» почалася з пісні «Майже весна», яка й досі є найулюбленішою.