Thoughts

Ще зовсім зелена Маргарита

Posted on

У своєму блозі я пишу про те, що мене вражає, але не завжди у позитивному сенсі. Цей пост про книгу української письменниці Світлани Пиркало. 

Перша її повість мала аж три видання. Але, чи виправданий такий наклад цієї книги? Чи варто у книгарнях шукати «Маргариту» і віддавати їй свій час?

На обкладинці книги ми знайдемо невеличку анотацію, де нас запевняють, що «Зелена Маргарита» – це епоха, і що є лише два типи читачів: ті, які «тащаться» від «Зеленої Маргарити», і ті, які не можуть дочекатися, поки їм цю першу книжку Світлани Пиркало позичать друзі». Не дуже інтригує, але увагу таки привертає.

Svіtlana_Pirkalo__Zelena_Margarita

Літературознавець Людмила Виногородська пише, що «проза Світлани Пиркало – це зібрання себе самої, яке складається з чужих слів, пригаданих образ, коктейлів, друзів, головного болю, краденої інформації, спогадів та чернеток». А Оксана Забужко, взагалі, пишається, що у неї з’явилася послідовниця. Сама авторка стверджує, що її три тисячі книжок вже давно всі розпродані, тому вона такий віртуальний письменник, культовий, який нібито є, а нібито і нема.

«Зелена Маргарита» написана у формі щоденника, це вирваний шматок зі життя письменниці.  Історія – не надто складна: про молоду журналістку Марину, яка знає, чого хоче, і успішно цього досягає. Багато-хто зазначає, що твір дещо нагадує «Щоденник Бріджит Джонс», але як на мене, роман Хелен Філдінг просякнутий хоча б гумором, а тут його знайти важко. Цю паралель проводила і Оксана Забужко, коли казала, що якщо Світлана Пиркало шануватиметься, то з неї таки виросте друга  Філдінг. На що письменниця відповіла: «Порівняння моєї героїні з героїнею Філдінг було б не зовсім точним, бо Бріджит Джонс не може знайти собі нормального чоловіка, а в Марини є бойфренд, який читає Канта. Бріджит страждає від товстої дупи, Марина – від головного болю. Бріджит тридцять, Марині – двадцять. Бріджит постійно намагається самовдосконалитися, а Марина собою досить-таки задоволена. Бріджит породила цілий жанр чік-літ (літератури для тьолок), а Марина поки що породила тільки Павліну Стопудів, мою наступну героїню. Мені сподобалася книжка Філдінг, бо вона створила гарний настрій. Якщо комусь із цим допомогла “Зелена Маргарита”, то я дуже рада, бо для цього й пишу». Писати заради хорошого настрою якось замало. Але і того таки «хорошого настрою» після прочитання відчути важко. Хіба сама Світлана Пиркало не творить, так званої, «літератури для тьолок»? Як на мене, це просто велика стаття для жіночого журналу – читабельно, але не більше!

Прочитати решту цього запису »

Advertisements

Ті, що танцюють душею

Posted on Updated on

П’ятниця. Вечір. У мене залишилося всього два дні. Забігаю у такий знайомий танцювальний зал. Тут, як завжди, голосно грає музика, під яку черговий раз репетирують танці учасники колективу «Молодість». Та ще гучніше лунає голос керівника колективу, Людмили Віталіївни, яка вказує на кожну неточність.

Як тільки я дізналася, що буде святковий концерт колективу, в якому я протанцювала більше десяти років, то одразу зрозуміла, що мушу приїхати. Ансамбль існує вже п’ятдесят років і тридцять п’ять з них носить звання народного. Саме цю пам’ятну дату ми святкуватимемо у неділю.

фото

Прочитати решту цього запису »

Міфи щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Posted on Updated on

Вже зовсім скоро стане відома доля Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Перспективи, які чекають Україну після її підписання, не обговорював хіба лінивий.  Але таких людей, які дійсно є компетентними у цьому питанні дуже мало, а особливо серед журналістів. Тому не дивно, що дана тема обросла міфами.

25816

Прочитати решту цього запису »